Френк Салвато: Від малювання свастик до торгівлі Україною?

У США журналісти й політичні аналітики нерідко згадують про цього одіозного персонажа. Час від часу в наших медіа з’являються матеріали про «діяльність» цього проросійського (а радше – російського) бізнесмена-агента. Павло Фукс, як відомо, перебуває нині у Великій Британії і, як розуміється, досить комфортно себе там почуває.

Що саме він там робить? Питання. У недавній розмові з відомим в Україні журналістом-розслідувачем Михайлом Ткачем Фукс натякнув, що волів би, аби про нього в Україні швидше забули. Якось так висловився. Але, мовляв, самі ж журналісти й не дають йому «розчинитись». А дещо пізніше зазначив, що таки планує повернутися в Україну вже після війни.

Повернутися для чого? Як саме, до речі, він зміг залишити територію UA (адже є інформація, що в документах прикордонників офіційно не зафіксовано факт перетину ним кордону), й для чого повертатися, якщо покинув Україну саме в часи такого вкрай складного для її історії періоду?

Так, в США багато чого згадують. Наприклад, не забули про санкції РНБО та підозру від СБУ. Хоча, сам Фукс називав це «помстою» з боку окремих високопосадовців. Але ж, факт залишається фактом – є і офіційні санкції, і офіційна підозра на державному рівні.

Україна переконана, що і США мали би запровадити відповідні санкції стосовно цього бізнесмена. В нас про це знають. Очевидно, що це лише справа часу.

Про британську «золоту візу» Фукса так само в нас не раз писали. Пишуть про це й колеги з GB. Знову ж постає питання: якщо претендуєш на постійне проживання у Британії, то у якості кого є плани повернутися в Україну? Який сенс взагалі тоді повертатись й навіщо про це так однозначно заявляти розслідувачу УП, який тебе зненацька застукав у Лондоні?

«Ще у США знають про ресурс-центр «Миротворець»…»

Багато в наших ЗМІ є програм на тему, як російські шпигуни потрапляють до тієї ж Великої Британії і що вони там здатні робити. Є що проаналізувати.

Не сходить з інформаційного порядку денного й сумнозвісна тема свастик, котрі навмисно малювалися за «гонорари» різними запроданцями у Харкові, очікуючи на прихід «руського міра», закликаючи та мотивуючи росіян туди зайти. Знову ж таки, можна скільки завгодно говорити, що все це – наклепи лютуючих ворогів. Але ж, не «вороги» фактично брали гроші з кремля та намагалися продати росії Харківську область за 2 мільярди доларів на чотирьох… Відповідальність завжди має конкретні прізвища. Дехто, як тоді писали, не повернув свою частку з першого кремлівського траншу в 500 мільйонів доларів, за що поплатився власним здоров’ям, а хто і життям.

Ще у США знають про ресурс-центр «Миротворець». Сторінка, присвячена Фуксу, говорить сама за себе. Особливо цікаво виписана «кваліфікація» фігуранта.

З того, що вже не раз проаналізовано, можна припустити з великою вірогідністю, що дії Фукса за останні роки були спрямовані ні на що інше, аніж на зміцнення російського наративу про «нацистський режим» в Україні. Саме так.

Багато чого із того, що відбувалося у 2014 році, розкрилося публіці буквально рік-два тому – за невеликий час до початку повномасштабної російської агресії в Україні. Тож, що робить сьогодні Фукс? Які його дії й вчинки зразка 2023 року? Він під санкціями, заохочував малювати свастики, щоб розширення війни було більш обґрунтовано для путіна. Чи не планує він і нині аналогічних речей – вже у період нинішньої влади в Україні й президентства Володимира Зеленського? Чи не намагається він вигадати щось нове?

Свого часу Фукс докладав багато зусиль, аби пробитися до тих, хто впливав на президента США. Сьогодні продовжує робити речі, які фактично знеструмлюють Україну, підштовхуючи її до «обіймів» росії.

Виглядає, що свого часу ця людина намагалася продати кремлю Харків та область, а нині виношує плани продажу України цілком.

Фукс (вустами своїх помічників) говорить, що фінансово допомагає ЗСУ. Як таке можливо після свастик 9 років тому й аплодування «руському міру»? Поцупити 100 мільярдів гривень із бюджету багатостраждальної країни, а потім нібито давати крихти з цих грошей начебто на ЗСУ… Звучить дуже дивно й неправдоподібно.

«На замовлення російської федерації Фукс дискредитує США і Україну, роблячи це системно і систематично…»

Багато хто у США не сумнівається, що теперішня «діяльність» Фукса – його черговий сценарій продовження розпродажу України. Бо ж своєю начебто допомогою ЗСУ під час війни проросійський агент фактично дискредитує потужний волонтерський рух в Україні, самі ЗСУ, Генеральний штаб ЗСУ, СБУ і, зокрема, Верховного Головнокомандувача персонально.

У нас також знають про інтриги задля дискредитації США та України у світі. Фукс – інструмент російської пропаганди. Як це було у 2014 році, у 2023 році він так само використовує медіа, які таємно контролює, ангажує науковців, експертів з Вікіпедії та сумнівні PR-агентства, котрі перебувають в нього на зарплатах через його московських кураторів. На замовлення російської федерації Фукс дискредитує США і Україну, роблячи це системно і систематично.

Переконаний, що моя недавня публікація «Таємнича Одіссея Павла Фукса» буде для українців важливою з точки зору розуміння глибини проблеми. На початку принагідно пригадуються деякі сторінки з «діяльності» цієї людини впродовж останніх 10 років, про що періодично писали і пишуть колеги з різних інформаційно-аналітичних видань світу. Тож Вашій увазі: https://intpolicydigest.org/the-mysterious-odyssey-of-pavel-fuks

Френк Салвато, віце-президент News & Information Operations for Global Emergent Media Communications (США)

Автор