Юрій Ванетик: Є в Україні хтось, хто знаходить для себе зиск від продовження цієї війни?

ЗМІ вже встигли його назвати «головним наглядачем» за військовою допомогою США. З 18 жовтня цього року в Україні розпочинає аудит команда Генерального інспектора Пентагону Роберта Сторча. Перевірятимуть, як саме Київ використовує та куди саме спрямовує військову допомогу, що виділяється США для протистояння військовій агресії росії. До речі, з початку повномасштабної війни (лютий 2022 року) США виділили Україні більше 113 мільярдів доларів.

З чим пов’язаний нинішній аудит? Чи могли говорити на цю тему американські політики із представниками делегації України під час недавньої поїздки президента Зеленського до США? Рішення про черговий фінансовий аналіз американської допомоги Києву може свідчити про те, що за океаном не впевнені (або впевнені не на 100%, як вони звикли), що підтримка, котра виділяється, витрачається винятково за призначенням?

Оскільки ми плануємо продовжувати йнадалі виділяти гроші Україні та оскільки у США з’являється більше опозиції в цьому питанні (у середовищі консерваторів), то ми намагаємося якомога ліпшеобґрунтувати таке рішення. Як я вже неодноразово говорив в інтерв’ю українським ЗМІ, у США страшенно цінуються процеси. В нас дуже часто процес є вагомішим за результат. Тому, щоб можна було щось робити далі, ми маємо усе обґрунтувати й довести аргументами. В нас та для нас це завжди мало велике значення саме через такий наш підхід. Думаю, що нинішній аудит вже давно намічався й це прямо не пов’язано із недавньою поїздкою президента Зеленського до США.

Скажу відверто, що якби була якась криза чи інцидент навколо виділення допомоги Україні, то, швидше за все, в нас ця тема вже була би публічною. Як мінімум, частково відомою так точно. Як людина, яка більше 20 років у американській політиці, я про це почув би точно. Я знав би про це навіть у випадку, якщо ситуація й не була би настільки вже й відкритою для загалу. Але, нічого подібного я не чув.

На базі цього моя думка наступна: оскільки США хочуть продовжувати виділення ресурсів Україні, оскільки з’являється все більше критики цього наміру з боку різних наших політиків, то й вирішили визначити головного аудитора, створити навколо нього команду та делегувати їх вивчити ситуацію безпосередньо на місці.

Буде дуже показово й важливо, якщо Сторч не виявить в Україні нічого негативного, не знайде нічого скандально-системного. Так, він може щось вишукувати, вивчати, якісь моменти осуджувати, критикувати тощо. Навіть якщо він нічого не знайде суттєвого, то, можливо, побачить щось неправильне, якісь пробої виявить у ефективності розподілу ресурсів і таке інше. Щось він таки може знайти, що буде не ідеально, адже ідеально подібні питання не можуть виглядати у жодній країні та ще й із такими специфічними ресурсами, як серйозне озброєння та великі гроші. Але, якщо не виникне великого скандалу – це вже суттєвий виграш української сторони. Тоді це засвідчить американцям, що в Україні вже немає того рівня корупції, який був ще зовсім недавно. Буде вже доказ того, що сьогодні це– інша Україна.

Думаю, що аудит з нашого боку – це хороший хід. Я дивлюся на це саме як на позитив. Якщо у результаті роботи команди Сторча не виникне величезних скандалів, не буде виявлено якихось грандіозних зловживань, то це стане чудовим аргументом для того, щоби США й надалі могли підтримувати Україну. Зараз серед республіканців є більше опозиції у цьому питанні. Невеликий такий рух є, але він стаєвідчутнішим.

Світові вже стало зрозуміло, що росія швидко не відійде. Їх не налякаєш, та ми й не збираємось їх лякати. Ми вважаємо, що росії потрібно гідно протистояти. Щоб налякати, потрібно зробити щось «нетрадиційне», а Захід не поспішає цього робити тому, що росія все ж таки – ядерна держава. Є побоювання у Заходу щодо застосування росією ядерної зброї і про це також неодноразово йшлося.

Тому, одна справа просто лякати росію, а інша справа – реально довести її до повної знемоги, коли вони там дійсно видихнуться й не матимуть можливостей продовжувати війну. Інша ж справа, що якщо їх сильно роздратувати, забити у кут – тоді вони можуть, ймовірно, зробити щось екстремальне… А так, коли вони самі себе заганяютьі задихаються, то в результаті самі ж починають гнити зсередини. Я не кажу, що це швидко відбудеться. Є група країн, з якими росія так чи інакше працює –Китай, Індія, Іран, Північна Корея, є обходи санкцій через Казахстан та Емірати, куди повно грошей тече. І все одно, коли до агресора вороже ставляться понад 120 найрозвиненіших країн світу, то це рано чи пізно не може не вибити його з колії.

Я впевнений, що українська влада чудово розуміє, що якщо США вже виділили 113 мільярдів доларів на допомогу, то за ці ресурси доведеться відзвітувати. За логікою, я не думаю, що наші аудитори знайдуть у вас якісь шалені корупційні схеми, як то, наприклад, раніше різноманітні «діячі» (що зараз просто втекли з України) тупо обкрадали вашу державу на мільярди гривень. Питання тут: що саме знайдуть в Україні аудитори Сторча? Можливо, якісь речі не були використані правильно, якісь не пішли чітко за призначенням. Можливо, щось надто довго пролежало на складах, а повинно було швидко піти за адресою. Якісь питання будуть й вони вимагатимуть пояснень.

Нам не цікаво, що в когось особисто може бути вдома чи десь у підвалі. США цікавить щось масштабне, системне, генеральне. Наприклад, чи є сьогодні якісь люди у вашій владі, які грають і за цей, і за той бік? Чи є в Україні хтось, хто шукає та знаходить зиск для себе від продовження цієї війни? І таке інше. Ось такого рівня питання дуже цікавлять США.

Я не вважаю, що щось виявиться у масштабах, про які я говорив вище. Цей аудит буде скоріше обґрунтуванням для американських громадян продовження допомоги вашій країні. І чим глибше США входять у процес, то тим більше буде різних перевірок в Україні. Це для нас цілком нормально.

Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег та член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США)

Автор