Алла Мартинюк: «Допомагайте нашій армії, адже ще не час розслаблятися»
Позаштатна радниця Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, військова волонтерка, українська співачка, акторка Алла Мартинюк розповіла в ексклюзивному інтерв’ю «Оперативній Україні інфо» та Pravda NEWS про волонтерську діяльність, організацію благодійних заходів на підтримку ЗСУ, творчість під час війни та як їй працюється із Валерієм Залужним.
Директор, головний редактор ІА «Оперативна Україна інфо» Юрій Іванов та Алла Мартинюк.
– Алло, Ви організували чудовий благодійний захід. Розкажіть про це.
– Ми довго на це наважувалися. Це все для того, щоб зібрати великі кошти для наших захисників, тому що люди виснажилися, втомилися. Я зрозуміла, що потрібно якось віддячити нашим донатерам, які постійно допомагають нашим захисникам, і зібрати кошти на прилад нічного бачення. Тому що зараз йдуть запеклі бої. І, на жаль, запитів дуже багато, ми навіть рахували, щоб закрити тільки те, що є наразі, потрібно до ста тисяч доларів. А захисники пишуть щодня і постійно не знаєш, що їм відповідати, бо терміново потрібно. Тому ми зібрали їм артистів, які погодилися безкоштовно виступити: Сергій Танчинець, Ярмак, Ейра, Вікторія Ніро, Арсен Мірзоян. У нас дуже відомі ведучі погодилися. Це моя подруга Лілія Ребрик та Дмитро Танкович. Я дуже шокована тим, як взаємодіють із нами люди, як вони за великі кошти купують лоти. Але й з лотами ми теж постаралися, вони унікальні, таких немає ніде і навряд чи будуть.
– Насправді не просто репертуар, я вперше сьогодні вийшла на сцену за час війни. Взагалі забула, що я кіноакторка. Мене вже всі сприймають, як позаштатного помічника Головнокомандуючого. І в мене так: війна, Генштаб… Тому сьогодні мені було так якось приємно згадати, що я все ж таки артистка.
– Наскільки знаю, у Вас з’явилася патріотична пісня “Москаля на цвяхи”. У кого така ідея виникла?
– Насправді це було під час початку повномасштабної війни. Ми сиділи на кухні в мене в квартирі з моїм колегою-актором Сергієм Малюгою. Були гучні вибухи поряд і він щось почав наговорювати, каже: “Записуй”. І так потихеньку, тоді ж дуже сильні вибухи були, дуже страшно було, на Київщині, Києві оце все було чути. А ми в підвалі з гітаристом тренувалися. І за кілька тижнів, навіть менше, вже була готова пісня “Москаля на цвях”. Доля її не сказати успішна, тому що в мене немає реально часу, щоб зняти кліп. Ми просто її записали, випустили, вона є. Пісню можна послухати на саундклауді, на інших музичних мережах, в Ютубі вона є також у мене на каналі. Сподіваюся, що в неї також ще буде життя, бо вона така розривна.
– Можу сказати, що Ви досить успішна. Тому що Ви поєднуєте взагалі непоєднувані речі: є помічником Головнокомандуючого, займаєтеся благодійністю, співаєте. Така дівчина-вогник! А що складного в обов’язках помічника? За що відповідаєте?
– По-перше, я позаштатний, на цьому наголошую. Тому що штатні можуть бути тільки офіцери, для цього потрібно підписувати контракт, я не на контракті. Про свої обов’язки я не можу розповідати. Що я можу розголошувати, то відповідаю за нагородження. Мені комбриги, комбати відсилають Героїв, яких потрібно нагородити. А більше не можу говорити.
Валерій Залужний і Алла Мартинюк (фото із Фейсбук).
– А як Вам взагалі працюється з Валерієм Залужним? Як він, як людина?
– Він неймовірна людина, я таких людей дуже мало знаю. У мене є улюбленець на війні – це генерал-майор Марченко, це мій друг з 2014 року, який перший мене супроводжував на Донецькому напрямку в перші мої поїздки. Валерій Федорович….він справжній. Я просто не уявляю іншої людини на цій посаді. Він просто живе цим із зранку до ночі не спить, не їсть. До нього потрапити нереально – по 20 людей в черзі стоїть. Якщо вся команда пішла на обід, то він не йде на обід. Це дійсно людина, яка хоче наблизити Перемогу. Я знаю, скільки йому сил потрібно було, і досі скільки він витрачає, щоб озброєння завезти в Україну та передати нашим захисникам. Це все дуже важко – мільйонна армія, а він один. Він неймовірна люлина.
– Але з такою командою, я думаю, йому все й вдається.
– Дякую.
– У Вас двоє діточок. А Вас же дома практично не буває. З ким вони?
– Самі. Вони вже великі: старшій 16 років, меншій 12. Але я не можу сказати, що вони постійно одні. Я ночую вдома іноді. Коли на передову їжджу, то звісно вони одні лишаються. І коли б не прийшла, то виконую свої функції матері. Допомагаю, готую їсти. Так, важко усе поєднувати. Іноді буває вигорання дуже сильне. Але в мене діти патріотичні і знають мене. Вони з 2014 року допомагали, вони стояли під аптеками, збирали кошти разом зі мною, збирали ліки для наших захисників, під магазинами. Я не знаю жодного артиста, котрий таким би займався, щоб діти підтримували. Вони пакували ці коробочки. І зараз, коли є вільний час, вони приходять до мене в штаб. Мала розмальовує гуманітрану допомогу для захисників, страша взагалі там нормально “батрачить”. Тому це нормально. Я – мати-одиначка, в мене двоє дітей, які звикли, що мама не може по-іншому.
– І наостанок Ваші побажання читачам та глядачам “Опертивної України інфо”.
– По-перше, дивіться цей канал обов’язково, вони завжди висвітлюють Вам правду. По-друге, допомагайте нашій армії, адже ще не час розслаблятися. Вірте в сили ЗСУ, не хвилюйтеся, не панікуйте, все буде добре. Як би не було важко зараз, немає світла, так, розумію, але є ті, кому важче. Але ж ми можемо це витримати заради Перемоги. Правда? Я теж так вважаю. Тому обов’язково переможемо, але тільки разом. Тому що разом ми велика, неймовірна, нескорена сила!
– А я Вам дякую за інтерв’ю та бажаю величезної наснаги на всіх Ваших фронтах. Разом до Перемоги! Слава Україні!
– Героям Слава!
Дивіться також відеоверсію інтерв’ю:
Читайте також: Юрій Іванов: «Оперативно знімаємо відеорепортажі та записуємо ексклюзивні інтерв’ю, бо розуміємо, що у людей обмаль часу»
Дивіться також відео: Привітання із Днем святого Валентина від відомих українців
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на офіційну сторінку в Фейсбук, аби першими дізнаватися найголовніші новини країни! Також запрошуємо долучитися до нашого YouTube-каналу! А відтепер ми є і у TikTok.
Спілкувався Юрій Іванов
Фото і відео: Анатолій Шараєвський
Автор
