Олеся Жураківська: « У нас є великий шанс стати державою №1 в Європі»
Українська акторка театру та кіно, в.о. директорки-художньої керівниці столичного Театру на Лівому березі Дніпра Олеся Жураківська розповіла в ексклюзивному інтерв’ю «Оперативній Україні інфо» та Pravda NEWS про те, як легше пережити війну, благодійну діяльність та шлях до Перемоги.
Директор, головний редактор ІА «Оперативна Україна інфо» Юрій Іванов та українська акторка театру і кіно Олеся Жураківська.
– Ви постійно долучаєтесь до благодійних проектів. Розкажіть про це.
– Те, що робимо зараз, людям необхідно. Тому що підтримати бойовий дух – це дуже важливо. Просто бути поруч і відчувати, що життя продовжується, що ніхто не у відчаї, що всі ми рухаємося вперед і крок за кроком наближаємося до нашої Перемоги. Зараз дуже багато різних заходів, ми постійно збираємо якісь кошти, щоб підтримати людей, які зараз в окупації, для Театру Куліша, для наших колег збирали. Для того, щоб підтримати зараз наших хлопчиків із Кракена, щоб підтримати переселенців. Зараз потрібно багато коштів. А головне, що ми тут, поруч з людьми, яким складно. Якщо Бог дав таку професію і місію спілкуватися з людьми, транслювати свої думки на тисячі людей, то ми займаємося своєю справою попри все: сумно нам, весело – неважливо. Почали працювати буквально тоді, як відступили русняві від нашої столиці. Буквально через кілька днів, як дозволили нам зайти в Гостомель, прийшли й почали знімати. Перший раз вийшла в національний марафон 25 лютого. 24 не вистачило сил, адже тільки зійшла з потяга і поїхала до своїх рідних. І поки добиралася, і поки все робила, маю на увазі бомбосховище обладнували, в мене просто не вистачило сил. Але сказала, що зберуся і вийду. І 25 лютого вже спілкувалася з людьми.
– Ви вбачали в цьому свою місію?
– Постійно відчувала відповідальність, місію підтримати, говорити з людьми, не впадати у відчай. Хоч мені було дуже страшно в перші дні, але сумніву чомусь не було, тому нікуди не виїжджала. Я була неподалік Житомирської траси і відчула все жахіття війни.
– Що, на Вашу думку, мають робити люди, щоб легше пережити цю війну?
– Просто повинні робити, що-небудь. Робити для тих, яким складніше, щоб їм ставало легше жити. Це така теорія маленьких справ. Можеш поділитися кавою – поділися кавою. Зможеш обійняти – обійми. Я не знаю, так як зараз, не обіймалася ніколи в житті. Просто після вистави не вийшла із зали, а залишилася з глядачами. І поки вони мене всі не перецілували-не переобіймали, поки з ними не перефотографувалася, я із зали не вийшла. Тому що відчуваю, що зараз це необхідно. Саме це.
– А якщо повітряна тривога, Ви припиняєте вистави?
– Так, ми повинні припинити і сховатися в бомбосховище.
– У кожної людини зараз є якісь мрії і те, що гріє і дає сили, наснаги, щоб пережити цю війну. Ось про що Ви мрієте? Про якусь, можливо, роль… Що Вам дає сили?
– Я живу в моменті. З найпершого дня не сумнівалася в тому, що ми переможемо. Ціную кожну мить. Не роблю грандіозних планів. Для мене зараз важливо робити те, що роблю, бути там, де я є.
– На Вашу думку, коли закінчиться війна?
– Я не знаю. Це знають, мабуть, військові краще, але навіть і вони не можуть прорахувати. Не знаю…
– А за відчуттями?
– Може в 2023…
– Що заважає нашій Перемозі?
– Нашій Перемозі ніщо не заважає, нам всі допомагають, але нам треба трішки більше допомоги. Нам треба більше зброї, щоб у наших воїнів були необхідні обладунки, щоб їм було тепло, щоб їм було всього достатньо. І розраховувати на допомогу – це правильно, бо, скажімо, ми зброю не можемо виготовити, але те, що залежить від нас, тобто, тепло і турбота про наших, ми повинні це робити.
– Що може пришвидшити нашу Перемогу?
– Зброя.
– А люди? Треба ж об’єднуватися.
– Треба бути пліч-о-пліч постійно, не забувати, що йде війна. Навіть, коли війна відходить від наших міст, думайте про тих, хто зараз знаходиться в окупації. Не дозволяйте собі втомлюватися, я маю на увазі емоційно, постійно треба пам’ятати, що в нас багато планів на майбутнє. І ми будемо це майбутнє створювати. У нас є великий шанс стати державою №1 в Європі.
– І наостанок Ваші побажання нашим читачам і глядачам «Оперативної України інфо».
– Бажаю віри, сил і якомога швидше відчути Перемогу та радість від того, що ваші близькі поруч!
– Я Вам щиро дякую за інтерв’ю! Слава Україні!
– Героям Слава!
Дивіться також відеоверсію інтерв’ю:
Читайте також: ВИЙШОВ ПЕРШИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА?» (відео)
Вийшов другий випуск проекту «Коли закінчиться війна?» з українською Жанною Дарк (відео)
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на офіційну сторінку в Фейсбук, аби першими дізнаватися найголовніші новини країни! Також запрошуємо долучитися до нашого YouTube-каналу!
Спілкувався Юрій Іванов
Фото і відео: Анатолій Шараєвський
Автор
