Віктор Лещинський: «Готуємо програми із відновлення країни»
Президент Національного експертно-будівельного альянсу України, голова БО «Благодійний фонд Віктора Лещинського» Віктор Лещинський розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Оперативній Україні інфо» та Pravda NEWS про вплив війни на будівельний бізнес, шлях до Перемоги, як українцям легше пережити війну та інше.
– Вікторе Петровичу, як війна вплинула на будівельний бізнес?
– З самого початку воєнних дій майже зупинився весь будівельний бізнес в Україні. Перші три місця весь будівельний бізнес і галузь працювали на об’єкти посилення кордонів міст, оборонні заходи і об’єкти, на яких знаходилися військові та хлопці з територіальної оборони. Це і виготовлення металевих їжаків й бетонних плит, тобто будівельна галузь спрямувала свої зусилля на підтримання оборони міст в цілому України.
Десь ближче до літа минулого року будівництво трішки оживилося і почали відновлювати свої потужності об’єкти багатоповерхової житлової забудови. Безпосередньо почали роботи відновлення деякі підприємтсва та організації. І влітку було більш-менш пожвавлення в будівельному спрямуванні. Але ми бачимо тенденцію в 30-35% від довоєнного часу. Саме на стільки будівельна галузь наростила свої об’єми. На жаль, купівельна спроможність населення дуже падає і це позначається на об’єктах комерційного спрямування: починаючи від житла і закінчуючи об’єктами комерційної нерухомості в цілому. Що стосується державного бюджету, то також майже всі державні програми були скорочені і кошти перенаправлені на оборону країни. Відповідно до держбюджету – це залишки приблизно – 20%.
– Як взагалі виживає Ваша компанія? Якщо все зупинилося, як Ви живете зараз?
– Пожвавлення почалося з початку осені. Військові адміністрації почали надавати ліміти на використання коштів у містах. А також на об’єкти, які направлені на оборону країни, тобто це ті 20% із загальнодержавної маси будівельної галузі. Можна сказати, що наші компанії також мають на довоєнний час десь приблизно 15-20% від потужностей. Тобто у 5 разів скоротилися всі об’єми. Відповідно це відобразилося і на всіх галузях, і на всіх людях.
– Як, на Вашу думку, українцям легше пережити цю війну?
– Насамперед необхідно не забувати, що Перемога за нами. Усі зайві витрати, які ми могли собі дозволити в довоєнний час, необхідно прибрати, скоротити всі видатки максимально за всіма напрямками. Думати і планувати хоча б на пів року вперед відповідно до своєї стабілізації. Влітку треба було думати щодо забезпечення себе електроенергією і теплом, про що було багатьом відомо. Відповідно український народ повинен враховувати, що можливо у нас будуть проблеми й з питною водою, й інші такі потреби, без яких людина не може вижити. Відповідно лише з оптимізмом дивитися вперед і не забувати, що війна наразі триває. Не відмовлятися від будь-якої нормальної роботи. І Бог допоможе нам пережити цей страшний військовий час.
– Як Ви гадаєте, коли закінчиться війна?
– Наразі це питання дуже аналітичне. Тому що певних показників та маркерів для завтрішнього закінчення війни ще немає. Аналізуючи і читаючи закордонних аналітиків, військових експертів та наших вітчизняних експертів, то війна якнайменше ще буде в 2023 році, І, мабуть ми її спостергатимемо й у 2024. В якій стадії вона буде, то це питання до військових еспертів. Одне очевидно, що активні військові дії значно звужують діяльність будь-якої галузі, а відповідно й надходження до держбюджету. Проте можу сказати лише одне, що чимало країн виходили із кризових ситуації, переживали їх та відновлювалися в післявоєнний час. Це, безпосередньо, великими промисловими спрямуваннями і розвитком. Безпосередня активна будівельна позиція і розгортання великих будівельних процесів по відновленню країни повинні підняти в перший рік після української перемоги і економічний стан населення, і дати результативність щодо відновлення економіки.
– Що заважає нашій Перемозі?
– Нашій Перемозі заважає, мабуть, знову ж констатуючи факт міжнародних аналітиків, це надходження недостатньої кількості необхідної Україні зброї. Необхідна більш потужна всебічна допомога світових країн, які наразі підтримують нашу державу.
– А що, навпаки, могло б пришвидшити цю Перемогу? Навіть у площині самих українців, що їм потрібно робити?
– Ми й так згуртовані настільки під час війни, що, мабуть, ні одна країна світу так не гуртвалася від зовнішнього ворога, як Україна. Українці не дали змогу загарбникам утримати перевагу на полі бою. Показали єдиний та потужний, український дух перемоги демократії в країні. Українці – це непереборна нація, яка всі віки була вільною і намагається жити по совісті. А наші іноземні партнери дають нам більше змоги боротися за свою незалежність та демократію з двома країнами, які нас оточують.
– Ви з початку війни разом із командою Благодійного фонду долучилися до підтримки ЗСУ, ТеРо, цивільного населення. Як зараз щодо гуманітарної допомоги, яка ситуація?
– Перші три місяці дуже активно підтримували Україну всі країни: люди, закордонні благодійні фонди, українські діаспори, великі компанії всіх спрямувань. Нині закордонний гуманітарний фронт діє вже більш точно, ніякої хаотичної роботи немає. І лише фонди, які постійно планують свою діяльність, вони підтримують відносини. Зараз такого шквалу допомоги Україні немає, але професійне спрямування роботи з закордонними фондами дає змогу не припиняти і нам свою діяльність. Що стосується планової роботи – це робота, яка вибудовується місяцями-роками. А та допомога, яка йшла ешелонами в перші кілька місяців, наразі майже припинена.
– Можете назвати ключові моменти в допомозі, куди Ви її направили?
– Ми не є таким великим Фондом, який безпосередньо займається адресно гуманітрною допомогою. У нас є дуже велика кількість листів, які нам делегують право займатися гуманітарною допомогою для Миколаївської, Дніпропетрвоської, Київської, Харківської областей та інших. Ми співпрацюємо з центральними органами виконавчої влади. І безпосередньо по заявках цих органів, які займаються тимчасово переміщеними особами, військовими та приналежно до військових професій людей, надаємо таку допомогу. Що стосується конкретики, не можу говорити, це військовий час. Але є люди, які готові віддавати і техніку, й автомобілі, й харчові продукти, старлінки, необхідні речі для України та захисників. Безпосередньо все, що надходить на Фонд, в той же день чи дуже короткий термін відразу їде на ту структуру, яка замовляє і яка потребує гуманітраної дпомоги.
– Що Ви переше зробите, коли настане Перемога?
– Перше – це українське святкування нового Дня Перемоги. Але ми не просто чекаємо цього дня, а плануємо всі дії, адже наш будівельний фронт є доволі містким. І для того, щоб знати, як відбудовувати, що відбудовувати, якими принципами, ретельно займаємося цими питаннями уже сьогодні. Ми дуже потужно співпрацюємо з закордонними партнерами, чуємо, бачимо і відчуваємо як міжнародна спільнота вбачає процеси відновлення в країні. Тож до цих процесів відновлення сучаснішої України готуємося планомірно. Ми постійно проводимо зум-конференції, зустрічаємося з закордонними партнерами і готуємо програми з відновлення країни.
– Я Вам дякую за інтерв’ю. Знаю, що будівельна галузь – це та галузь, яка стане основною після Перемоги. І, кому, як не Вам, в прямому сенсі відбудовувати нашу державу.
Дивіться також відеоверсію інтерв’ю:
Читайте також: Віктор Лещинський: «Основна функція керівника – уміння генерувати комфортну атмосферу для команди»
Віктор Лещинський: “Порядок на будівельному майданчику є і буде там, де існує система управління…”
Віктор Лещинський: «Ринок будматеріалів має незначні коливання цін…»
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на офіційну сторінку в Фейсбук, аби першими дізнаватися найголовніші новини країни! Також запрошуємо долучитися до нашого YouTube-каналу!
Спілкувався Юрій Іванов
Відео: Анатолій Шараєвський
Автор
