Головна Сторінка » Блог » Проєкт «Професійна орієнтація»: три сильні українки поділилися своїми історіяма, які привели їх до мрій

Проєкт «Професійна орієнтація»: три сильні українки поділилися своїми історіяма, які привели їх до мрій

0

Всеукраїнський проєкт «Професійна орієнтація. Кар’єра. Підприємництво», що здійснює підтримку ВПО і проводить навчання та менторингову підтримку із профорієнтації та підприємницької діяльності, випустив у жовтні першу хвилю випускників.

Про це повідомляє Pravda NEWS.

«Сотні людей, що звернулись до проєкту, пройшли через вимушену зміну місця проживання, втратили роботу, змушені були припинити діяльність бізнесу. Але вистояли, і знову стають на ноги. Сьогодні хочемо поділитись історіями трьох наших випускниць. Одна з них заснувала соціальне підприємство, інша – створила власний бізнес з навчання, а третя – змінила професію і успішно влаштувалась на роботу», – коментує керівник проєкту «Професійна орієнтація. Кар’єра. Підприємництво» Наталія Дзюба.

Першою хочемо познайомити вас із неймовірною людиною із величезним серцем та надсильною волею – Валентиною Пашкіною Вона – мама особливої дитини, волонтерка, а зараз, завдяки проєкту – соціальна підприємниця.

«Війна застала нас у місті Енергодар Запорізької області. Четвертого березня нас взяли в окупацію Я влаштовувала збори, і ми збирали продуктові пакети та медикаменти і роздавали їх людям безкоштовно, тому що ціна однієї пачки простої крупи доходила до 100 грн», − згадує Валентина.

Бізнес-ідея, з якою вона прийшла на проєкт – соціальна їдальня, справа зовсім не випадкова. Валентина християнка, і їй завжди хотілось нагодувати голодних та вилікувати хворих. Ще в Енергодарі вони з чоловіком мріяли відкрити таку справу, а коли приїхали до Одеси − одразу знайшли однодумців. Почалась реальна робота. Спочатку це була їх власна ініціатива, на кошти, що збирали з небайдужих. Потім справу підтримали і місцеві ресторани та кафе.

«Проєкт надав крила! Я хочу бути тим гвинтиком у команді, який вміє забезпечувати фінансування, організовувати команду. Зараз ми вже відкрили центр реабілітації, соціальну столову – та в планах відкрити центр допомоги людям із посттравматичним синдромом і соціальну кімнату для дітей із інвалідністю, кімнату адаптації, де б ми могли пояснювати батькам здорових дітей, що діти з особливостями − такі самі члени суспільства, як інші люди. Я бачу в цьому високу потребу», – ділиться планами та досягненнями учасниця.

 

Під час проєкту пані Валентина разом із однодумцями зареєстрували офіційний благодійний фонд, на базі якого і відкрили соціальну їдальню в критому приміщені. Вона функціонує та приймає вона близько п’ятдесяти людей за день.

«У світі багато одиноких та нещасливих людей. Хочеться, щоб їх було менше. Якщо ми можемо хоч якось допомогти їм – ми раді це зробити», − каже Валентина.

На проєкті жінка змогла перейти від ідеї до реальних дій. Ментори проєкту допомогли їй опрацювати стратегію та бізнес-план соціального підприємництва та грантової підтримки. Тепер Валентина має усі інструменти як діяти далі та бути стійкою попри все.

Друга історія присвячена неймовірно цілеспрямованій, енергійній і талановитій жінці, яка змогла, не зважаючи на війну, знайти свою бізнес-ідею та відкрити власні курси з написання грантових заявок.

Ольга Марковець – педагог-методист, керівниця БО «БФ «Магія добра», до війни працювала в рідному місті Нова Каховка та активно займалася волонтерською діяльністю. Війна застигла їх з сином в рідному місці. Перші два місяці окупації – активна волонтерська діяльність. Але безпека життя наштовхнула на інші рішення. Із Польщі йде віддалене керування проєктом із надання гуманітарної допомоги мешканцям рідного місця.

«За час діяльності я відкрила молодіжний простір в громаді, реалізувала декілька грантових програм, надавала консультації та проводила тренінги з реалізації грантових проєктів. З першого вересня переїхала до міста Київ, де влаштувалася на роботу керівником з розвитку та інновацій і, по сумісництву, старшим викладачем з інформаційних технологій в Академію праці, соціальних відносин і туризму. Це була моя мрія вже декілька років», − ділиться Ольга.

Про проєкт дізналася з Facebook і одразу зрозуміла, що це її шанс реалізувати свою мрію та відкрити власну справу. Не вагаючись, подала заявку: «Ідею я вирощувала вже більше півроку, бо дуже часто надаю безкоштовні особисті консультації командам, громадським організаціям, та й сама за цей час вигравала гранти та програми, − розповідає учасниця проєкту, − я не прогадала, бо отримала такі життєво-необхідні знання та практику, що впевнено запустила власні курси з написання грантових заявок та реалізації проєктів» − стверджує Ольга.

«Унікальність курсу, який я обрала, сам концепт підтримки менторів, наповненість практикою тренінгів та високий професіоналізм тренерів. Я, як методист, змогла одразу оцінити рівень та якість методології та концепції програми», − ділиться вона.

Жінка каже, що з війною вона пройшла етап повного обнуління, причому одразу по всіх «фронтах». Навіть залишившись абсолютно без нічого та нікого, вона змогла адаптуватися, навчатися, заробляти, створювати, зростати в кар’єрному плані, та надихати своє оточення на спільне створення соціально-важливих проєктів для суспільства. Вона вважає, що зріла віра та доросла позиція сприйняття життєвих обставин, чисті наміри, та здоровий спосіб життя, дають не тільки стійкий ефект психологічної стабільності, але й притягують в її життя людей та обставини, завдяки яким вона може розкривати свій потенціал.

Наша третя героїня – дуже цілеспрямована жінка з Херсону, матір, що нещодавно вийшла з декрету, яка опинившись у великому місті не тільки знайшла бажану роботу, але й змінила ставлення до працевлаштування в цілому та склала вступні іспити до ВУЗу на нову спеціальність «Психологія».

Римма Долгопол  до війни мешкала в Херсоні, але після окупації міста та житті у родичів в Івано-Франківську, до жінки прийшло розуміння, що додому вона повернеться не скоро, а жити треба тут і зараз.

«Переїхали до Києва, влаштувались, та через деякий час я почала шукати роботу. Складність була в тому, що останні шість років (після народження дитини) я не працювала і це дуже негативно впливало на мою самооцінку. Я не розуміла як мені, приїхавши з маленького містечка з досить великим розривом, влаштовуватись на роботу у великому місті», − ділиться учасниця проєкту.

Вона чітко зрозуміла, що хоче змінити напрямок роботи. І почала шукати спеціалізовані курси, в соцмережах натрапила на оголошення про проєкт та одразу зареєструвалась і пройшла відбір.

«Загалом від проекту очікувала роз’яснення, як правильно писати резюме та спілкуватись на співбесідах. Але я не очікувала отримати навчання такої високої якості. Всі мої сподівання не те що задовольнили, а перевершили. Кожен тренінг настільки мотивуючий, що хотілось діяти відразу. І діяла. Я написала резюме і супровідний лист. Прослухала тренінги стосовно того, як спілкуватись на співбесідах, як себе презентувати. З цим у мене була особлива проблема, внаслідок самооцінки. Далі були зустрічі з ментором та психологом, і це було щось неймовірне!» − розповідає Римма.

Зараз жінка знайшла роботу у сфері освіти.

«Усе спрацювало. Ключовим фактором в отриманні роботи було бажання діяти, шукати, питати. А на співбесіді з майбутнім роботодавцем, ключовим, напевно, була щирість і вогник в очах. Це коли ти йдеш робити те, що любиш», – каже учасниця.

Ось такі надихаючі історії незламності українок, які, долаючи перешкоди, ідуть до своїх мрій. А проєкт «Професійна орієнтація. Кар’єра. Підприємництво» з командою на чолі з Наталією Дзюбою продовжує дарувати крила.

Інші цікаві історії будуть згодом, бо навчання потребує часу…

Читайте також: У Києві відбувся сольний концерт Ярослави Руденко «Ми – вільний народ» (фото, відео)

Ярослава Руденко розповіла про свої виступи на передовій та нові пісні, які з’явилися під час війни

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на офіційну сторінку в Фейсбук, аби першими дізнаватися найголовніші новини країни! Також запрошуємо долучитися до нашого YouTube-каналу! А відтепер ми є у TikTok.

Юрій Іванов

Автор


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *