Наталія Валевська: «Як би орки не старалися, вони не здолають людей, які єднаються задля Перемоги України»
Українська співачка Наталія Валевська розповіла в ексклюзивному інтерв’ю ІА «Оперативна Україна інфо» та Pravda NEWS про волонтерську діяльність, участь у благодійних концертах та творчість під час війни.
Директор, головний редактор ІА «Оперативна Україна інфо» Юрій Іванов та українська співачка Наталія Валевська.
– Наталю, Ви постійно долучаєтеся до різноманітних благодійних заходів. Розкажіть про це.
– Понад 20 років займаюся благодійністю. Також заснувала і є президентом власного благодійного фонду, діяльність якого ведеться з 2009 року. Вона спрямована на підтримку дітей-сиріт, соціально незахищених верств населення, а також важкохворих. Така собі адресна допомога. Проте війна внесла свої корективи. І довелося задовольняти потреби, список окремої роти, допомагати військовим. Також доправляти гуманітарні вантажі в Україну, контролювати цей процес. А також мій Фонд нещодавно долучився до такої вже відомої акції “Амбасадор” дитинства, яка не тільки організовує концерти, а ще й спеціальні майстер-класи, психологічну допомогу для дітей-переселенців у різних куточках нашої країни. Звичайно, не на окупованих територіях, для діточок, в яких батьки полягли і віддали своє життя на війні. Так що для них запалюємо світло дитинства, домовляємося з владою. Ми дуже щасливі, що зараз у такий час голови військових адміністрацій допомагають, простягають руку допомоги і задовольняють також список потреб. Як би орки не старалися, вони не здолають людей, які єднаються задля Перемоги України.
– Крім суто волонтерської діяльності, Ви ще волонтерите як артистка. І виступаєте не тільки в містах України, а й у Європі.
– Так, ми в Лугано збирали гроші. Та де ми тільки не збирали! І на Майорці збирали гроші для дітей-сиріт Ірпеня. 12 тисяч діточок перевезли з Харківщини, Донеччини, Луганщини, власне, їх треба було якось цю зиму обігрівати. Тож збирати гроші на котли. Ця дорога була дальньою і нелегкою із випробуваннями. Люди бачать тільки вихід артиста і поклон. А насправді за цим стоїть величезна праця команди. Ми також долучилися і до оргпитань, коли приїхали. Крім того, навідали на Майорці український центр, де допомагають біженцям. Я дуже щаслива була також записати привітання для 75-ї бригади наших прекрасних воїнів, які боронять Україну. Також виступала на полігоні для наших військових. Перед Новим роком теж навідували військових, спускалися в бліндаж, дивилися їхній побут, як вони там мешкають, готують. Просто підтримували їх словом, ділом. Привезли їм 100 кг різної їжі. І це буде систематично. Діяльність благодійного фонду тільки набирає обертів. У цьому році ми плануємо не те, що не зупинятися, а розширюватися. І так у світі робимо все можливе для Перемоги. І далі будемо підписувати меморандуми. Так що відкрита до перемовин і хочу також зазначити, що разом ми сила!
– Під час війни наскільки змінився Ваш репертуар?
– Я українською співала й від початку своєї творчої діяльності. Раптом у вишиванці не вийшла, бо почалася війна, а я була в ній від початку творчої діяльності. Моя перша пісня авторська в 2003 році називалася “Моїй Україні”. З нею перемогла на конкурсі “Мости дружби” і “Пісні Івасюка”, там здобувала лауреатство. Тому мій репертуар складався і складається з україномовних пісень, і буде далі поповнюватися й радувати українців по всьому світу й не тільки. Нашу творчість люблять всі-всі, хто її відчуває душею, тому що в ній велика душа.
– А нові пісні за цей час з’явилися?
– Нові пісні не з’явилися, тому що я вся пішла з головою повністю, всіма думками, тілом, ресурсом часовим у благодійну діяльність. Я розумію, що зараз це мені більше хочеться робити. Наразі ведемо переговори з декількома авторами. Просто хочеться, аби пісня була хітом сердець, а не просто випускати її. А такі пісні з’являються не раптом.
– До речі, а де Вас застала війна?
– Мене застала війна в Хмельницькому. Зазвичай у лютому я бувала у свого свекра на батьківщині. В артистів це міжсезоння, коли новорічні свята вже закінчилися і ми можемо трішки поїхати до родин, набутися з ними. Насправді брак часу був: хронічний, катастрофічний, спали по 3-4 години. Тому якраз напередодні була в Хмельницькому. Прокинулася від дзвінка моїх друзів: “Наталю, де ти? Ми хочемо їхати за тобою”. Я кажу, що в Хмельницькому і що сталося. Почалася війна. Так, я дізналася хто мої друзі, хто за мене так сильно переживає, хто за мене подумав у першу чергу, коли дізналися цю новину. Це по-перше. По-друге, коли вийшла на вулицю, тому що зрозуміла, що треба якісь рухи робити, я почула два вибухи. Це були вибухи по Старокостянтинову, по нашому аеропорту військовому. Ворог завдав ракетні удари. Звичайно, я очманіла. Це було дуже страшно, але розуміла, що треба щось робити. І, знаєте, коли таке стається, спочатку завмираєш від адреналіну. А потім хочеться кудись спрямувати енергію і вже починати діяти, так принаймні зі мною було, починати допомагати. І такий поклик був чи не у всіх українців. Хто банкою дрони бив, так само і я долучалася. Одразу почала по всіх соцмережах писати. Шольцу, Макрону і так далі, щоб швидше НАТО закрило небо. Потім долучалася до зіркового десанту. У нас з’явився чат, де розкидали завдання, хто чим буде займатися, як спрямовуватиме свої сили. Далі вела інформаційну війну проти росії. І Україна має її посилювати, й розповідати всьому світу, що відбувається. І згодом – волонтерство. Це взаємодія з різними ГО, благодійними фондами й різними ініціативами, які допомагали, надсилали війсковим обладнання і все, що їм потрібно на фронті, щоб захищати Україну. Цей безперервний потік по сей день не закінчується. Зараз ми також готуємо акцію і не одну, в нас багато в цьому році ініціатив. Тільки дай Бог нам усім здоров’я і Перемоги!
– І наостанок Ваші побажання нашим читачам і глядачам “Оперативної України інфо”.
– Дорогі друзі! Єднаймося, тримаймося, переможе Україна! Слава Україні! Героям Слава! Всім здоров’я, ангела-охоронця, Бог з нами!
– А я Вам дякую за інтерв’ю! Бажаю Вам неймовріних успіхів у творчій кар’єрі і щоб ми найшвидше перемогли!
– Дай Боже!
Дивіться також відеоверсію інтерв’ю:
Читайте також: Як походив концерт “К-Rock до Перемоги” з гуртами “Жадан і Собаки”, “ВВ” та “Брати Гадюкіни” у Києві
Ольга Сумська: «Для мене бути волонтеркою – це найпочесніша місія»
Ольга Сумська розповіла, як поєднує волонтерство та акторську діяльність
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на офіційну сторінку в Фейсбук, аби першими дізнаватися найголовніші новини країни! Також запрошуємо долучитися до нашого YouTube-каналу! А відтепер ми є і у TikTok.
Спілкувався Юрій Іванов
Фото і відео: Анатолій Шараєвський
Автор
