Ніна Матвієнко: «Тільки з Богом будемо перемагати ворога»
Народна артистка України, герой України Ніна Матвієнко розповіла в ексклюзивному інтерв’ю «Оперативній Україні інфо»та Pravda news про те, як ховалась у льох на початку війни, поїздку за кордон, які пісні нині виконує на благодійних концертах та як легше пережити війну.
Зустріч проходила у Конча-Заспі в KNZS під час благодійного патріотичного заходу «Борись в ім’я честі і свободи», на якому збирали кошти на потреби ЗСУ та медичного закладу Києва.
Директор, головний редактор ІА «Оперативна Україна інфо» Юрій ІВАНОВ та народна артистка України, герой УкраїниНіна МАТВІЄНКО.
– Ніно Митрофанівно, сьогодні Ви прийшли на благодійний захід. Розкажіть про участь у ньому.
– Це вже не перший захід. Починала благодійно виступати ще в Німеччині, де знаходилась півтора місяці. Ми їздили і в Польщу та заробили там 10 мільйонів для наших ЗСУ. Також співали на благодійних концертах із Тонею для наших діток і жінок, які у Магдебурзі були. Я саме там перебувала. З наших дітей там зробили ансамбль. Ви не уявляєте, які в нас живучі жінки, які трудолюбиві, яка Україна щаслива, що має таку молодь прекрасну, таких дівчат, таких жіночок. Просто дивуюся цій енергії і такому посилу потужному, бажанню щось зробити, чимось захистити. І дітки співали. Ці пісні всі такі патріотичні та з таким кольором любові до України. І звичайно, що мені прийшлося багато читати поезії, поки я сиділа в укритті під час повітряної тривоги. Це до виїзду за кордон. Тоді ми ховалися в Обухівському районі в льох. І там ми також співали та молилися. З Ютуба брали цікаві молитви. Вони якісь такі живі були, розумієте, небагатослівні, як ото вистріл, як куля, знаєте, прямо в серце молитва йшла. І ось з травня вже повернулися до Києва. І постійно ходимо в бомбосховища, в метро, де тільки можна співаємо для наших біженців. Також виступали для нашої Національної гвардії в бомбосховищі. Бачили ті місця, де за одну ніч не стало наших хлопців. Дуже важко після того не озброїтися, коли все бачив на свої очі. То озброюєшся таким протестом, такою силою, такою жагою помсти, що якби були в цей час кулемет чи якась зброя, то, мабуть, теж би пішла і стріляла. І це життєво, це правдиво, невимушено, це дуже сильно.
– Які пісні Ви будете сьогодні виконувати?
– Сьогодні співаю для громади нашої. Звичайно, майже все одне й те саме. Я дуже люблю народну пісню. Але чогось молоді, які організовують концерти, то вони більш сучасні ставлять: «Квітка-душа», «Місто спить». І я таки всунула «Сизокрила голубонько», там і Тонін голос перший записаний, а другий буду я вже співать. Там такі є слова: «Посідали на обніжку голуби, стали говорити, де взялися окупанти, хочуть нас убити. Ой чи я ж вам шкоду роблю, чи вашому просу. Я ж недавно пару знайшов, пароньку хорошу. Ой чи я ж вам шкоду роблю, чи вашому житу. Я ж недавно пару знайшов, не дали пожити»…
– У мене немає слів, це так глибоко і без слів.
– Наразі треба шукати слова, які відповідають сьогоденню. Коли мені мої учениці пишуть, що робити, як жити… Відходь від мук серця, не закопуйся в собі, в своїх причинах, іди ширше, відкривай вікно до України, ти там знайдеш відповідь, ти там побачиш тих хлопців, яким треба заспівати, і ти знайдеш для них потрібні слова. Комусь треба таке теж казати. Багато людей закрилося, багато людей не те, що злякалися, ні, не злякані. Вони в безвихідній ситуації. Тому що кудись треба бігти, кудись тікати, нікуди не треба тікати. Якщо є можливість – втікайте, але в безпечні регіони. В одному місці там стікає кров’ю Україна, а в другому місці ще цвітуть сади і квіти ще вирощують, ще копають картоплю, збирають жито. Ідіть туди, де ви давно-давно не були, де ми вас чекаємо. Україна така різна скрізь, такі куточки різні. І почуйте мову, бо ви давно не чули української мови там на півдні, а тут почуєте. Тут вас чекають брати і сестри. Довіртеся своїй матінці-землі.
– Ніна Митрофанівна, ось ми заговорили за творчість, Ви тільки-но виконували теж надзвичайну пісню. Зараз готуєте якісь нові пісні, які б були на часі?
– Ні, не треба готувати нові пісні. Я знаходжу там пісні «Гей ви стрільці січовії», «Нам поможе Святий Юр»… і так далі. Тобто те, що нам забороняли співати в радянські часи і навіть у ці часи не співав ніхто. А тепер можна знайти і стрілецькі пісні, і бойові пісні, це можна сьогодні знайти.
– І вони є…
– А найбільше козацькі, сторічні пісні, які прекрасні!
– І вони ж якраз актуальні.
– Там є дух, який якраз підніме нашу душу до зброї, до Перемоги і до Бога самого! Дійдемо з нашою любов’ю. Сьогодні тільки з Богом будемо перемагати ворога!
– І наостанок Ваші побажання читачам та глядачам «Оперативної України інфо».
– Щоб я вам побажала? Війна ще йде. Дорогі дівчата, дорогі жіночки, хлопці! Не стає сьогодні наших дітей, хлопчиків наших на війні, маленьких, які не народилися, їх повбивали, або живими позамучували. Хто може, хто розуміє, що треба продовження роду, продовжуйте! Або піснями продовжуйте, або віршами, або дітками. Найперше – дітками. Не йдіть на війну, коли у вас немає насліддя Божого, коли у вас немає насліддя роду вашого – сина чи дочки. Не можна просто так іти. Не можна просто так залишати Україну сиротою. Не можна так роду позбуватися. А це найбільша причина. Колись так люди робили. А сьогодні ідуть на війну і навіть ніхто не думає про це. Можливо, є дуже молоденькі хлопчики, то є коло них старші, бережіть їх молодих, щоб вони повернулися додому і ще народилися дітки в нас. Які знову стануть на захист нашої пісні, нашої України і нашої святої землі. Люблю вас, дякую вам! Воїни, вклоняюся вам! Слава Україні і ми з України! Героям Слава!
– Я Вам щиро дякую за інтерв’ю!
Дивіться також відеоверсію інтерв’ю:
Читайте також: ВИЙШОВ ПЕРШИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА?» (відео)
Вийшов другий випуск проекту «Коли закінчиться війна?» з українською Жанною Дарк (відео)
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на офіційну сторінку в Фейсбук, аби першими дізнаватися найголовніші новини країни! Також запрошуємо долучитися до нашого YouTube-каналу!
Спілкувався Юрій ІВАНОВ
Фото і відео: Анатолій ШАРАЄВСЬКИЙ
Автор
